9 березня – День народження Тараса Шевченка!

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю пам’ятає і шанує людство. До славної когорти таких людей належить і Великий Кобзар українського народу – Тарас Григорович Шевченко. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. «Історія мого життя, – писав поет, – становить частинку історії моєї Батьківщини».
    Народився Тарас Шевченко (1814-1861 рр.) в селі Моринці, що на Черкащині, в сім'ї кріпаків поміщика Павла Енгельгардта. Дуже рано хлопець залишився круглим сиротою. Подальша доля малого Шевченка – аж до викупу його з кріпацтва – була пов'язана з долею П. Енгельгардта та з Петербургом. У Петербурзі Т. Шевченко познайомився з учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком, з поетом Євгеном Гребінкою, а згодом – з Карлом Брюлловим і Василем Жуковським, які відіграли в житті Т. Шевченка надзвичайну роль, які викупили його з кріпацтва у 1838 р. за 2500 рублів. Того ж року Т. Шевченка зарахували учнем Академії мистецтв. Навчався він під керівництвом Карла Брюллова. А вже 18 квітня 1840 р. з'явилася перша збірка поезій – «Кобзар» – подія величезного значення не тільки в історії української літератури, а й у самосвідомості українського народу. Всього за життя Шевченко створив 235 поетичних творів: віршів, поем та балад, при цьому деякі з віршів поета мають декілька дуже відмінних один від одного варіантів, кожен з яких вважається окремим твором.

У 40-х р. ХІХ ст. Т. Шевченко відвідував різні куточки України, але вже не як кріпак, а вільна людина. У 1846 р. Т. Шевченко долучився до «Кирило-Мефодіївського братства» – організації, що ставила собі за мету відродити в українців самосвідомість, гідність і визволитись з російського колоніалізму. На початку 50-х р. члени братства зазнали масових арештів. І Т.Г. Шевченко не був виключенням. Його арештували та засудили до служби рядовим в одному з Оренбурзьких корпусів. Також великому митцю заборонили малювати та писати.
    Звільнення Т. Шевченко отримав аж через 10 р., проте йому заборонили проживати на рідній землі. Та не довго прожив Кобзар після заслання, 10 березня 1961 р. його не стало.

Могила Тараса Григоровича Шевченка знаходиться у Каневі на Чернечій горі, на Черкащині. Спочатку на могилі був простий курган з дубовим хрестом, який мав вигляд козацької могили. У липні 1884 р. завдяки зусиллям і коштам В. Тарновського та пожертвуванням на вершині гори було встановлено меморіальний хрест, вилитий з чавуну. Поруч збудували хатину, де організували «Тарасову світлицю», яка стала народним музеєм, присвяченим Тарасу Григоровичу. У 1939 р. було встановлено пам’ятник, який стоїть до наших днів. Автором цього пам’ятника є видатний український майстер Матвій Манізер.
https://nubip.edu.ua/