Підсумки 2024 року: науково-дослідна діяльність

Останні новини

У 2024 році роботи з проведення планових моніторингових досліджень на постійних наукових стаціонарах.

Дослідні об’єкти лісокультурного спрямування. Із моменту створення Боярської ЛДС ведення лісового господарства та лісокультурні роботи на підприємстві відзначаються своєю специфікою, значною мірою використовуються з навчальною метою та мають дослідний характер. Цим пояснюється наявність у лісовому фонді станції багатьох навчально-дослідних об’єктів, зокрема дослідно-виробничих культур. Значна кількість таких насаджень були закладені в післявоєнний період не тільки у зв’язку з широким розвитком на той час лісокультурної справи, а й з метою покращення підготовки студентів лісогосподарського факультету.

Дослідні об’єкти лісівничого спрямування. Передумовою проведення наукових досліджень лісівничого спрямування у лісових насадженнях ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» слугували розпочаті на початку 50-х років ХХ ст. широкомасштабні дослідження природного поновлення сосняків Українського Полісся із застосуванням поступових рубок під керівництвом завідувача кафедри загального лісівництва О. Л. Новікова та доцентів П. М. Мегалінського і В. С. Наконечного.

Ініціативу створення відповідних об’єктів для проведення експериментальних досліджень лісівничого спрямування у лісових насадженнях ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» підтримав і продовжив В Є. Свириденко, який у 1961 1963 рр. працював на посаді лісничого Дзвінківського лісництва, а з 1966 року, після захисту кандидатської дисертації, продовжив свою науково-дослідну роботу уже працюючи асистентом, доцентом, завідувачем і професором кафедри лісівництва, де ним власноруч було закладено серію постійних пробних площ за підтримки адміністрації станції, спеціалістів підприємства та лісництв.

У науково-дослідній діяльності лісівничого спрямування Боярської ЛДС найбільше приділялася увага вивченню дослідження природних сукцесій старовікових лісів, формування просторово-параметричної структури та продуктивності штучних соснових насаджень різної густоти; впливу застосування різних способів, методів та інтенсивностей рубок догляду на формування деревостанів, їх продуктивність і якість; вивченню лісорослинних, фізичних, фізико-хімічних, агрохімічних властивостей ґрунтів та біокругообігу елементів живлення між деревостаном та ґрунтом; обліку росту і розвитку природного поновлення сосни звичайної без втручання людини та з проведенням лісогосподарських заходів.

Дослідні об’єкти таксаційного спрямування. Лісотаксаційні дослідження у насадженнях ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» були започатковані завідувачем кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Київського сільськогосподарського інституту,професором Д.І. Товстолісом. Під його керівництвом була проведена значна дослідна робота на постійних пробних площах з метою вивчення особливостей росту соснових насаджень та ефективності лісогосподарських заходів, а також вивчалися питання, пов’язані з раціональним лісокористуванням. Проф. Д.І. Товстоліс цікавився також проблемою підсочки сосни та її впливом на поточний приріст насаджень. На жаль, всі матеріали, пов’язані зі спостереженням на дослідних об’єктах, були втрачені під час Великої Вітчизняної війни. Після її закінчення співробітниками кафедри лісової таксації та наукової частини ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» під керівництвом К.Є. Нікітіна була закладена серія постійних пробних площ для вивчення ходу росту та приросту штучних і природних насаджень сосни звичайної.

Поточний об’ємний приріст насаджень є найважливішим показником, що характеризує продуктивність лісів. Показники поточного приросту можуть бути використані для оцінки динаміки продуктивності лісів, розробки лісотаксаційних нормативів, обґрунтування віку кількісної та технічної стиглостей, визначення ефективності лісогосподарських заходів та інших цілей. Найоб’єктивніше цю ознаку можна встановити використовуючи матеріали постійних пробних площ, на яких є можливість врахувати приріст окремо ростучого дерева, встановити запас дерев відпаду за певний період, приріст на них та визначити загальну продуктивність насадження.

Боярська лісова дослідна станція, ННІ ЛіСПГ НУБіП України підписали меморандум про співпрацю з WWF-Україна, що відкриває нові можливості для збереження природних ландшафтів. Основна увага зосереджена на сталому управлінні лісами, захисті старовікових та природних лісів, а також впровадженні екосистемних рішень у лісовому господарстві.

ННІ лісового і садово-паркового господарства налагоджує співпрацю з WWF-Україна

У рамках першої робочої зустрічі 23 січня обговорили ключові напрями співпраці, зокрема вдосконалення лісового законодавства, адаптацію до зміни клімату, впровадження електронного обліку деревини та підвищення екологічної свідомості громадян. 14 лютого Боярську лісову дослідну станцію відвідав голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль. Візит мав на меті обговорення актуальних питань розвитку лісового господарства, які мають стратегічне значення для України. Особливу увагу під час зустрічі приділили концепції наближеного до природи лісівництва, яка передбачає поступову відмову від суцільних рубок та перехід до методів, що забезпечують безперервне відновлення лісів, максимально наближених до природних.
Також обговорювались виклики, пов’язані з біобезпекою. Зокрема, йшлося про заходи з боротьби з африканською чумою свиней у мисливських угіддях та зниження ризиків поширення сказу.

Візит голови Державного агентства лісових ресурсів Віктора Смаля у Боярську лісову дослідну станцію

На початку березня 2024 року професор Віктор Маурер провів аналіз багаторічних досліджень штучних лісових культур, закладених у Боярській ЛДС ще наприкінці XIX століття. Зокрема, було відзначено значення літніх культур Вальтера Шмідта (1936–1938 рр.), які стали основою для сучасних дослідницьких підходів.

Польові моніторингові дослідження на наукових об'єктах Боярської ЛДС лісокультурного напряму

21 березня, в міжнародний день лісів, колектив ННІ ЛіСПГ провів виїзне засідання, присвячене інноваціям у лісовому господарстві, на базі Боярської ЛДС.

Вчена рада ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України

Голова вченої ради Р.Д. Василишин наголосив на ролі інституту у впровадженні наукових рішень. Обговорення включало адаптацію лісового господарства до змін клімату, використання цифрових технологій та підтримку міжнародних проектів.
Упродовж 25-26 квітня 2024 року, на базі ННІ лісового і садово-паркового господарства, відокремленого підрозділу НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» та філії «Терерівське лісове господарство» ДП «Ліси України» відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Наближене до природи лісівництво: проблеми та перспективи». Вона стала знаковою подією, присвяченою обговоренню сучасних підходів до управління лісами, які враховують природні екосистемні процеси. Захід відбувся в контексті глобальних викликів, таких як зміна клімату, зниження біорізноманіття та сталий розвиток.

Міжнародна науково-практична конференція «Наближене до природи лісівництво: проблеми та перспективи»

На конференції були представлені доповіді провідних науковців і практиків з різних країн світу. Вони обговорювали практики, які дозволяють забезпечити раціональне використання лісових ресурсів, відновлення деградованих земель і створення стійких лісових екосистем. Особлива увага була приділена питанням адаптації лісового господарства до змін клімату.
Серед ключових тем конференції:
- Принципи наближеного до природи лісівництва. Як їх впровадження сприяє збереженню лісового середовища;
- Інноваційні методи лісового менеджменту. Використання сучасних технологій у моніторингу та управлінні лісами.
- Роль лісів у сталому розвитку. Як ліси впливають на економіку, соціальні аспекти та екологію.
Захід став платформою для обміну досвідом і ідеями між фахівцями лісової галузі, представниками державних установ, громадських організацій і наукових інституцій. Це сприяло налагодженню міжнародної співпраці для реалізації ініціатив, спрямованих на збереження та розвиток лісових екосистем у гармонії з природою.
27 серпня 2024 року розпочався моніторинг наукового стаціонару по вирощуванню безсучкової деревини за методом П.Г. Кроткевича. Дослідження започатковані доцентом кафедри загального лісівництва Київського лісогосподарського інститут П.Г. Кроткевичем у культурах 1927 року. Станом на 2024 рік вік насадження зі складом 10Сз становить 97 років. Середня висота сосни звичайної - 31 м, діаметр - 40 см. Тип лісу: С₃ГДС.
Методика дослідження: Відбиралися до 1000 кращих дерев на 1 гектарі. На стовбурах протягом 3–6 років прибирали бокові бруньки. Ріст і розвиток дерева забезпечували нижні мутовки. Рослини, що пройшли процес усунення бруньок, отримували підтримку з нижньої частині крони, яка інтенсивно розросталась до висоти 1,5 м. Досвід П. Г. Кроткевича показав, що видалення бруньок ранньою весною, восени та взимку було набагато простішою операцією, її легко переносили рослини, а за 5-6 років безсучкова частина стовбура досягала 4–5 м. З появою крони нижні мутовки, які відіграли свою роль, обрізали. Причому вирощування дерев без бічних гілок не викликало сніголому та інших пошкоджень.

Моніторингові роботи з вивчення можливостей вирощування безсучкової деревини на дослідній ділянці 1927 року

У рамках моніторингу стану лісових насаджень Боярської ЛДС проводились рекогносцирувальні обстеження деревостанів за участі ясена звичайного.

Обстеження ясеневих насаджень на предмет поширення інвазивного виду - ясеневої смарагдової златки.

Основною метою цих обстежень є виявлення поширення інвазивного виду – ясенева смарагдова златка (Agrilus planipennis), яка завдає значної шкоди ясенным насадженням. Цей шкідник, походженням із Північної Америки та Азії, активно поширюється в Європі, загрожуючи біорізноманіттю лісів.
Науковці Боярської лісової дослідної станції у 2024 році приймали участь в міжнародних проектах, зокрема спільна ініціатива зі Шведським сільськогосподарським університетом, що фінансується фондом досліджень Formas.

Робота аспірантів у межах виконання дослідного проекту Шведського сільськогосподарського університету

25 серпня до Боярської ЛДС здійснив робочий візит ректор університету В.А. Ткачук для огляду її матеріально-технічної бази. На зустрічі з представниками адміністрації було обговорено плани щодо розвитку еколого-просвітницької діяльності та розширення рекреаційної мережі. У Дзвінківському навчально-науково-виробничому центрі обговорювали питання практичної підготовки студентів.

Робочий візит ректора університету В.А. Ткачука до Боярської лісової дослідної станції

У жовтні-листопаді 2024 року працівники станції долучилися до міжнародних досліджень з питання картування наземних мін та вибухонебезпечних боєприпасів в Україні за допомогою дронів з використанням штучного інтелекту.

Дослідження лісів на предмет забружнення вибухоне-безпечними предметами, у межах міжнародного проекту з Brian Roth, Penn State University

Загальна інформація про стан виконання дослідних робіт у науково-дослідній лабораторії біотехнології рослин упродовж 2024 року.
Дослідження особливостей введення рослин Acer platanoides L. в культуру in vitro. Для досліджень використовували пагони завдовжки 15–25 см, ізольовані із 50-річних донорів A. platanoides у травні 2024 р. Для стерилізації використовували ступінчастий метод із застосуванням 70 % етилового спирту (1 хв), 2 % AgNO₃(5 хв) та 35 % H₂O₂(5 хв). За результатами досліджень одержано 78 % ефективність стерилізації мікропагонів A. platanoides ізольованих у весняний період. Використання розробленого протоколу стерилізації із застосуванням нітрату срібла і пероксиду водню дозволило одержати значну кількість асептичного рослинного матеріалу. Активацію росту бруньок фіксували на 6–11 добу. Зафіксовано 100 % життєздатність асептичних мікропагонів на 24 добу культивування. Використання живильного середовища WPM дозволило одержати понад 43 % асептичних регенераційно здатних мікропагонів, які мали характерну для виду пігментацію, ознак вітрифікації не виявлено. Також спостерігали потовщення основи мікропагонів з утворенням калюсної тканини твердої консистенції та різної пігментації (салатова, зелена, світло-коричнева). На 50 добу культивування регенеровані мікропагони були завдовжки 1,5–3,0 см.

03 січня, 17:53

Повернутися назад

Читайте також:

Підсумки 2024 року: еколого-просвітницька та профорієнтаційна робота

Підсумки 2024 року: навчальна робота