День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф
Останні новини |
26 квітня 1986 року о 1-23-47 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що а 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році. Чорнобильська катастрофа настільки глобальна, що їй присвоїли 7-ий рівень небезпеки за міжнародною шкалою ядерних подій (INES).

Потужний витік радіації «пофарбував» ліс поблизу Чорнобильської АЕС в яскраво-рудий колір. З того часу він називається «Рудий ліс». Ця територія соснового лісу поблизу зони Чорнобильської АЕС, яка зазнала гострого радіаційного опромінення внаслідок аварії у 1986 році.
Ліс в зоні летального ураження був джерелом вторинного радіоактивного забруднення та погіршував радіаційну ситуацію на прилеглих до нього транспортних магістралях, які пов’язували ЧАЕС, місто Прип’ять, залізничну станцію Янів та місто Чорнобиль. В зв’язку з цим, ухвалили рішення про захоронення частини лісу (приблизно 50%). Захоронення загиблих дерев, підросту та верхнього шару ґрунту виконували шляхом підрізання, звалювання та закладки в ґрунтові траншеї з наступним засипанням шару ґрунту, товщиною приблизно метр. Захоронили понад чотири тисячі метрів кубічних лісу.
Ліс в зоні летального ураження був джерелом вторинного радіоактивного забруднення та погіршував радіаційну ситуацію на прилеглих до нього транспортних магістралях, які пов’язували ЧАЕС, місто Прип’ять, залізничну станцію Янів та місто Чорнобиль. В зв’язку з цим, ухвалили рішення про захоронення частини лісу (приблизно 50%). Захоронення загиблих дерев, підросту та верхнього шару ґрунту виконували шляхом підрізання, звалювання та закладки в ґрунтові траншеї з наступним засипанням шару ґрунту, товщиною приблизно метр. Захоронили понад чотири тисячі метрів кубічних лісу.

Понад половину (55%) території Чорнобильської зони відчуження займають ліси. Вони поділяються на соснові (до 40%), дубово-соснові (35%), дубові та грабово-дубові, а також вільхові (до 25%). У соснових культурах, які лишилися після аварії без необхідного догляду, густота насаджень перевищила максимально припустиму норму і розпочалося спонтанне самозрідження деревостанів. Це відбувається внаслідок пригнічення і наступної загибелі окремих дерев. Це супроводжується масовими пошкодженнями лісу: вітровалами, сніголамами, пожежами, спалахами чисельності шкідників та хвороб дерев. Найбільше зашкодили лісам пожежі – у період 1986-1993 років загальні втрати від них перевищили 17 тисяч гектарів.

Нині ця територія штучно та природно заліснена культурами сосни та самосів берези, і використовується дослідниками як унікальний природний полігон для радіоекологічних та радіобіологічних експериментів та спостережень.
26 квітня 2024, 16:02
Читайте також:
Обласний екологічний форум «Київщина екологічна: злочини війни. Відновлення»