ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція» - 5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища

Той хто любить паростки кленові, Хто діброви молоді ростить,

Сам достоїн людської любові, Бо живе й працює - для століть!
(М. Рильський)

5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища



Останні  новини

 Сьогодні екологічні проблеми стоять у ряді найважливіших і визначають рівень благополуччя всієї світової цивілізації й, зокрема, нашої країни. Нинішня екологічна ситуація в Україні, яка формувалась впродовж тривалого часу через нехтування об’єктивними законами розвитку і відтворення природних геосистем, характеризується як кризова. Територія України відзначається надмірним техно- і антропогенним навантаженням на природне середовище та високим ступенем його забруднення.
 
Промислове навантаження на довкілля від викидів підприємств у розрахунку на 1 кв. км площі країни становить близько 6,5 тонн, на душу населення – більше ніж 80 кг на рік. В Україні ще не напрацьований серйозний досвід у сфері утилізації відходів: переробляється всього 5-10% сміття, решта накопичується у вигляді захоронень на полігонах, які стають об’єктами екологічної небезпеки.
 
Масштаби змін природного середовища залежать від двох основних факторів: інтенсивності прояву речового складу забруднювачів та здатності природи до самоочищення. Тверді, рідкі й газоподібні викиди забруднюючих речовин потрапляють у всі компоненти природи: воду, ґрунт, атмосферне повітря. Найбільше викидів здійснюється в атмосферне повітря, через яке небезпечні речовини поширюються в інші компоненти природи, підвищуючи тим самим уже існуючий у них рівень забруднення.
У процесі довготривалої дії забруднювачів погіршуються чи порушуються основні природні, соціально-економічні функції природного середовища. Це ускладнює життя всіх живих організмів, а особливо негативно впливає на стан здоров’я та тривалість життя людей: за даними ВООЗ українці живуть в середньому на 10 років менше, ніж європейці та жителі багатьох інших країн світу.
 

 

Екологічна криза вимагає інтенсивного екологічного виховання підростаючого покоління зокрема і населення загалом. Дієвим наочним інструментом для накопичення знань про закономірності розвитку та функціонування природних комплексів (екосистем), формування екологічної культури є картографічні документи та науково-популярна література. На основі проведених еколого-географічних досліджень в Україні видано низку карт і атласів як території держави в цілому, так окремих її регіонів.
 
Варто знати:
Екологічно небезпечними є відпрацьовані автомобільні шини, які відносяться до четвертого класу небезпеки. Вони являють собою з'єднання поліароматичних вуглеводнів і канцерогенних речовин, що володіють високим рівнем токсичності. Головним матеріалом для шини є гума. Вона буває різною і може виготовлятися як з синтетичного, так і з натурального каучуку. Другий за кількісними показниками елемент складу шини – вуглець технічний. На його частку припадає приблизно 30% всієї суміші. Досить часто замість технічного вуглецю використовується сірка або кремнієва кислота. В якості добавок для приготування компаундів застосовуються різні олії і смоли. В 1 тонні відпрацьованих шин міститься близько 700 кг гуми, яку можна використати для виробництва палива, гумотехнічних виробів і будівельних матеріалів. В той же час, якщо спалити 1 тонну відпрацьованих шин, в атмосферу потрапить 270 кг сажі і 450 кг токсичних домішок й газів.
Технологія утилізації покришок набагато вигідніше з будь-якої точки зору, ніж старі методи спалювання, складування і закапування. Більш ніж три чверті всіх шин у світі складаються з синтетичного каучуку, що видобувається з нафти. Остання відноситься до категорії не відновлюваних ресурсів. Переробка відпрацьованих покришок здатна значно скоротити споживання цінних корисних копалин.
Екологічно небезпечними є штучні пластикові квіти та вінки. Всеукраїнська екологічна ліга наголошує, що штучні пластикові квіти та вінки не мають ніякої релігіозної символіки для вшановування пам’яті померлих, а тільки забруднюють навколишнє середовище. Вони мають нетривалий термін використання – вже за рік вони остаточно втрачають свій яскравий вигляд та їх змінюють на наступні штучні композиції.
«Нежива» квіткова атрибутика, просочена парафіном розкладається на полігонах від 40 до 100 років. При розкладанні таких відходів виділяються такі отруйні речовини, як стирол, формальдегід, діоксин, бісфенол та ін. Велика кількість сміттєзвалищ в Україні не обладнані системами збору фільтрату, який утворюється в результаті проходження атмосферних опадів крізь товщу відходів. У таких випадках токсичні продукти розкладання пластику просочуються у ґрунт, ґрунтові та підземні води.
 
Екологічно безпечний світ – це чисте повітря, придатне для дихання, для існування на планеті біологічного розмаїття рослин, тварин, риб, комах. Серед комах найважливішими є бджоли. «Через чотири роки після того, як зникне остання бджола, зникне й людство» (Альберт Ейнштейн).
Приблизно третина світового сільського господарства залежить від запилення, в основному медоносними бджолами (80–90%). Бджоли запилюють помідори, огірки, перець, баклажани, цибулю, квасолю, кабачки, капусту броколі, яблука, груші, цитрусові, каву, какао, кокоси та інші культури, що забезпечують організм людини близько 35% калорій, великою частиною вітамінів, мінералів і антиоксидантів. Крім того, не варто забувати, що культури, які запилюють бджоли, є важливою складовою раціону худоби, і їх зникнення значною мірою позначиться на виробництві м’ясної продукції і, відповідно, на цінах на м’ясо.
Законодавство регулює охорону та безпеку бджільництва, проте ніхто не контролює дотримання норм. Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносів, згідно зі ст. 37 Закону України «Про бджільництво», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10-ти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляють дату обробки, а також назву, ступінь і строк дії токсичності препарату.
 
Давайте згадаємо, що ми всі живемо на одній планеті і забруднюючи природу ми шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Тому з такої хорошої нагоди зробимо хоча б один крок на покращення стану довкілля. Кожен для себе повинен знайти шляхи, для покращання навколишнього середовища. Можливо хтось прибере сміття в своєму дворі, а дехто просто не залишить слідів свого перебування на природі. Але разом ми зробимо навколишнє середовище кращим, і надалі не забуватимемо про його охорону та збереження природних скарбів.
 
Пам’ятаймо, що все залежить від нас – смітити чи ні – вибір кожного з нас…
 
За матеріалами
Марії Поливач,
директора музею історії НУБіП України
Джерело https://nubip.edu.ua/node/77834
05 червня 2020, 11:55

Читайте також:

Виїзд викладачів кафедри лісівництва на дослідні об’єкти в лісах Боярської ЛДС

Навчайся з нами: фауна Боярської лісової дослідної станції


 

Наша адреса:

08150 Київська обл., Києво-Святошинський район,

м. Боярка, вул. Лісодослідна,12

тел/факс: (04598) 35-149
тел/факс: (04598) 35-461

Ми в соціальних мережах


Всі права захищені © 2013-2021
При копіюванні матеріалу посилання на наш ресурс обов`язковий!
Powered by: OUR-CMS