Особливо цінні науково-виробничі об’єкти кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій ННІ лісового і садово-паркового господарства

 Віктор Маурер: «Лісокультурна спадщина Боярської лісової дослідної станції, що має понад 100-річну історію, є неоціненним скарбом для молодих вчених, містить досвід попередніх поколінь і потребує належної уваги, відповідного відношення та комплексного використання». Цими словами розпочався семінар для студентів, які здобувають 2 вищу освіту за спеціальністю лісове господарство в ННІ Лісового і садово-паркового господарства НУБіП України.

Важливою основою для наукового обґрунтування та ефективного запровадження нових підходів і прогресивних технологій у практику вітчизняної лісокультурної справи є науково-дослідні об’єкти, що були створені свого часу і закладаються нині на землях лісового фонду України як науковцями і науково-педагогічними працівниками, так і виробничниками.
З урахуванням тривалості лісовирощування особливої цінності набуває лісокультурна спадщина нинішніх і минулих поколінь лісівників, яка містить у собі не тільки історичний аспект, а й перевірені часом алгоритми розв’язання тих чи інших проблем з відтворення лісів. Наукові об’єкти лісокультурної спадщини ВП НУБІП України «Боярська ЛДС» пов’язані з іменами таких відомих лісівників як: П.Г. Кальной, Д.Д. Лавриненко, Б.Й. Логгінов, М.І. Гордієнко, М.І. Ониськів, В.М. Маурер, Ю.М. Савич, В.Е. Шмідт, М.В. Юр, Г.С. Корецький, П.Г. Кроткевич. Більшість з них і нині слугують методичним орієнтиром та міцним фундаментом сучасної лісокультурної науки і практики.

Перший лісовий науковий об’єкт на теренах сучасної Боярської ЛДС був створений у 1893 р. проф. І.А. Нікітіним на зрубі після тимчасового сільськогосподарського користування садінням сіянців під кілок з розміщенням садивних місць 2,0x0,7 м.
Наукові дослідження у лісових дачах станції у різні роки проводили: винахідник садивного бурава М.А. Розанов (до 1917 р.), Є.В. Апєксєєв (1923-1932рр), Д.І. Товстоліс (1924-1938 рр.), Є.П. Вотчал (1923-1936 рр.), З.С. Голов’янко (1930-1956 рр.), М.М. Ягниченко (1927-1953 рр.), В.Е. Шмідт (1936-1941 рр.) та багато ін. Неодноразово на підприємстві бував та надавав консультації щодо науково-дослідної роботи академік Г.М. Висоцький та інші видатні лісівники-дослідники.
Нині серед лісових культур Боярської лісової дослідної станції можна зустріти найрізноманітніші штучні насадження віком від 1 до понад 120 років (чисті та змішані, рядові та гніздові, створені шляхом посадки або посіву, на частково або суцільно обробленому ґрунті, рідкі та густі тощо).
Збереження лісокультурної спадщини сприятиме передачі досвіду минулих поколінь лісівників, що є запорукою її раціонального використання та успішного розв’язання сучасних проблем лісового насінництва, деревного розсадництва, відтворення лісів і плантаційного лісовирощування з урахуванням викликів сьогодення.