Садивний матеріал суниці садової in vitro: із пробірки у відкритий ґрунт

 Співробітники науково-дослідної лабораторії біотехнології рослин ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» провели низку наукових досліджень щодо розроблення біотехнології мікроклонального розмноження суниці садової (Fragaria ananassa Duchesne) в умовах in vitro. Наразі практичним результатом таких досліджень є масове одержання високоякісного садивного матеріалу in vitro. Отриманий із пробірки, садивний матеріал в умовах відкритого ґрунту показав відмінний результат: рослини добре адаптувалися до нестерильних умов, успішно пройшла фенофаза цвітіння й дозрівання плодів. Рослини суниці садової in vitro, одержані в лабораторії, оздоровлені, безвірусні та генетично-однорідні.

На генетичному рівні вирощена суниця ідентична вихідній формі, тобто у рослин не була проведена зміна генетичної інформації (вони не ГМО).

   Наукова складова. Рослини in vitro суниці садової одержані за використання методу культури ізольованих тканин рослин в умовах in vitro. Рослини були культивовані із меристем, бруньок і фрагментів пагонів. Для досліджень використовували базові живильні середовища за прописом MS (Murashige & Skoog, 1962), WPM (McCown & Lloyd, 1981), DKW (Driver & Kuniyuki, 1984) у авторській модифікації. До середовищ додавали регулятори росту (цитокініни, ауксини, гібереліни), сорбенти, амінокислоти, антиоксиданти тощо. Рослини in vitro культивували за загальноприйнятою методикою (Бутенко, 1964; Калинин и др., 1980; Smith, 2012). Застосовували біотехнологічні і статистичні методи досліджень.

  Розроблена біотехнологія одержання високоякісного садивного матеріалу суниці садової включала наступні етапи: введення в культуру in vitro, мультиплікацію (масове розмноження), укорінення та адаптацію до умов закритого й відкритого ґрунту. Зазначені дослідження захищені Патентом України на корисну модель.

        

1) розмноження та реалізація рослин-регенерантів суниці садової із власної колекції наступним чином:

− у пробірках на живильному середовищі асептичних не адаптованих до умов довкілля (додатково розробляємо оптимальний протокол адаптації до умов in vivo із проведенням майстер-класу);

− адаптованих до умов довкілля;

2) проведення досліджень щодо розроблення біотехнології мікроклонального розмноження перспективних рослин in vitro;

3) розроблення збалансованих живильних середовищ під окремі сорти;

4) науковий супровід адаптації рослин in vitro до умов довкілля.

 

Окрім садивного матеріалу суниці садової in vitro в науково-дослідній лабораторії біотехнології рослин ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» проводяться дослідження щодо одержання оздоровлених клонів деревних, декоративних, ягідних та швидкорослих рослин.

 

 

  Трішки теорії.   Мікроклональне розмноження, безперечно, має низку переваг порівняно з традиційними способами розмноження рослин, а саме: дозволяє в десятки і сотні разів збільшити коефіцієнт розмноження; одержати генетично однорідний оздоровлений садивний матеріал; клонувати рослини, які з досить малою ефективністю розмножуються вегетативним способом; отримати безвірусні регенеранти. Крім того, в лабораторії такі дослідження можна виконувати упродовж року і значно зекономити садивні площі. Важливо, що процес культивування можливо автоматизувати і запроваджувати в промислових обсягах.

Invitro − спосіб вирощування живого матеріалу «в склі» на штучних живильних середовищах в асептичних умовах.

Мікроклональне розмноження – безстатеве розмноження в культурі invitroза допомогою якого отримують рослини генетично ідентичні вихідній формі.

Біотехнологія («bios» - життя , «techne» − майстерність, «logos» − вчення») − це сукупність технологій, які передбачають використання біологічних процесів живих клітин для одержання необхідних продуктів.