Навчальна практика з ботаніки – польова школа для майбутніх лісівників

З 13 по 18 травня 2019 року студенти першого курсу ННІ лісового і садово-паркового господарства мали чудову можливість пройти навчальну практику з ботаніки на території Дзвінківського навчально-науково-виробничого комплексу ВП НУБіП України «Боярська лісова дослідна станція». Символічно, що основа лісівничої науки - ботаніка відкрила цьогорічний сезон роботи студентської навчальної бази у Дзвінковому.

Навчальна практика у лісових масивах Плесецького лісництва та на території Дзвінківського лісового заказнику загальнодержавного значення справила надзвичайне враження на майбутніх лісівників, оскільки вони мали змогу ознайомитися з різноманіттям лісорослинних умов території від сухих борових пісків до багатих відмін складних суборів і судібров, виявити особливості флористичного складу дубових, дубово-соснових, вільхових лісів та порівняти їх із прилеглими до лісу територіями: заплавних луків річки Ірпінь, псамофітних угруповань на місці колишніх борів, екотонних смуг між лісовою і лучною, рудеральною рослинністю.
Під час навчальної практики значима увага приділялася питанням наукової етики та охорони рослинного світу, студенти виявили та описали місцезростання раритетних видів рослин, зокрема лілії лісової (Lilium martagom L.) у Дзвінківському лісовому заказнику загальнодержавного значення на прилеглих до заказнику територіях.
Порівнювали структуру й флористичний склад умовно корінних і похідних лісових угруповань, виявляли лісові ділянки особливої цінності для біологічного різноманіття (гніздування птахів, місця контцентрації лісових звірів) – у багатих умовах свіжого субору описано ділянку соснового лісу зі значимою участю ліщини звичайної (Corylus avellana L.) цінну для відтворення сарни європейської (Capreolus capreolus (Linnaeus, 1758).
Іншим аспектом слугувало виявлення чужорідних рослин, зокрема видів-інтродуцентів, а також інвазійних видів – тих, що «втікають» з культури і спонтанно поширюються природними територіями. У цьому плані наочним прикладом стало поширення дослідженими лісовими масивами розрив-трави дрібноквіткової (Impatiens parviflora DC.), зважаючи на її сучасну фітоценотичну роль у структурі корінних та похідних лісових угруповань це був красномовний приклад майбутнім господарникам українських лісів до яких наслідків для навколишнього природного середовища може призвести неконтрольована інтродукція чужорідних рослин. Окрім того, на території Плесецького лісництва в околицях с. Дзвінкове виявлено види-інтродуценти, що мають цінні господарські властивості, серед них хеномелес або айва японська (Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. ex Spach) – декоративна та харчова рослина, яку застосовують під час лісовідновних заходів.
За результатами проходження практики студентами зібрано матеріали геоботанічних описів, фотофіксації рослинних угруповань та окремих представників видів-індикаторів лісорослинних умов, раритетних представників лісової флори, зібрано гербарій основних індикаторних, рудеральних та чужорідних видів рослин, розповсюджених дослідженою терниторією.
Практика стала справжньою польовою школою для майбутніх працівників лісового господарства, яка дозволила у природних умовах закріпити знання отримані під час лекційних і лабораторних занять з ботаніки та надала можливість отримати навички дослідницької роботи у лісовому середовищі.